Німеччина. 
Традиції суспільного дошкільного виховання в Німеччині є одними з найдавніших. З 1957 р. діє закон про вільне відвідування дитячих садків, 20 % з яких утримує держава, 80 % належать церковним общинам, профспілкам, німецькому Червоному Хресту, службі молоді, іншим благодійним товариствам. Батьки оплачують 50 % утримання дітей, інші витрати відшкодовує власник дошкільного закладу. 
У Німеччині існують такі типи дошкільних закладів: 
— дитячі садки з повним або неповним днем, призначені для дітей 3-х — 6-ти років; 
— одногрупові дошкільні заклади (переважно для старших дошкільників); 
— пришкільні групи (для п'ятирічних дітей); 
— підготовчі класи основної школи. У них виховують і навчають п'ятирічних дітей; 
— цілодобові інтернати для здорових дітей віком від 3-х до 6-ти років; 
— інтернати для дітей із проблемами здоров'я і розвитку; 
— материнські центри. У них матері разом з дітьми займаються цікавою і корисною діяльністю, спілкуються між собою та спеціалістами з педагогіки і психології. 
Головні концептуальні засади виховання дітей реалізуються у дитячих садках вільного і відкритого типів. Найпоширеніший тип вільного дитячого садка — штейнерівські дитячі садки і дитячі садки Монтессорі. 
Відкритий дитячий садок організовано на ситуативно-орієнтованій концепції дошкільного виховання, для якої характерні: відкрите планування з участю дітей; навчання на базі реальних життєвих зв'язків; єдність гри і навчання; різновікова організація життя та діяльності; зв'язок із громадськістю; співробітництво батьків і дошкільного закладу. 
Вихователь повинен бути здатним до систематичних і тривалих спостережень, аналізу результатів педагогічної діяльності, прогнозування.